Баклажани, або, по-народному, синенькі, з того ж ботанічного сімейства, що помідори і картопля. Сімейство це пасльонові. Розрізняють п’ять підвидів баклажанів: Східноазіатський, западноазіатскій, південноазійський, напівкультурних і дикоростучий. У межах нашої батьківщини поширені перші два підвиду, причому всі районовані сорти ставляться до западноазіатского підвиду. Баклажан освоєно людьми з давніх-давен. Відбувається він з Індії, де був відомий в культурі ще в I тисячолітті до нашої ери. Потім з овочем знайомляться Японія і Китай, а пізніше Афганістан, Іран, Туркестан. У XIII столітті баклажан потрапляє в південні країни Європи (Італію, Іспанію, Францію, після в Болгарію). У Росії відомий з XVII століття. Сьогодні його вирощують на півдні в відкритому грунті і в центральних районах країни в захищеному.

Рaнній гібpід баклажанів. Cpoк coзpeвaнія – 75 днeй. Pacтeнія cільнopocлиe, имeют мeждoузлія cpeднeй довжини і тeмнo-зeлeниe ліcтья, пoбeгі бeз шіпoв. Плoди витянутo-ціліндpічecкoй фopми, блecтящіe, пуpпуpнo-фіoлeтoвиe, длінoй бoлee 20 cм. Mякoть кpeмoвo-бeлaя. Блaгoдapя пapтeнoкapпіі xopoшo зaвязивaeт плoди в xoлoдниx уcлoвіяx. Copт пpeднaзнaчeн для виpaщівaнія як пoд плeнкoй тaк і в oткpитoм гpунтe. Ceмeнa oбpaбoтaни. Зaпpeщaeтcя іcпoльзoвaть в їжу. Xpaніть в cуxoм пpoxлaднoм мecтe.

Однак посівні площі під баклажаном невеликі. Любимо баклажан перш за все за велику кількість корисних речовин, які в ньому містяться. Тут і.сахара, і дубильні речовини, і пектин, і клітковина, і білок. Мало не третина таблиці Менделєєва. Забарвлення плодів баклажана обумовлена ​​наявністю в них дельфінідіна і його похідних. Вітчизняні сорти баклажана середньої висоти або високорослі (до 150 см). Стебла прямостоячі, іноді розлогі, пагони порівняно товсті, іноді фіолетового забарвлення, листя від зеленого різної інтенсивності до фіолетового кольору. Баклажан має потужну кореневу систему проникає на глибину до 1,5 м. Квітки звичайно одиночні або зібрані в невеликі кисті, пониклі, віночок фіолетовий. Квітки пилок важка, переноситься вітром не більше ніж на 1 м. Баклажан запліднюється в основному шляхом самозапилення. Плід ягода різноманітної форми: від сплюсненої, кулястої, грушоподібної; циліндричної різного розміру і маси (до 500 г). Забарвлення плоду баклажана найрізноманітніша від білої, зеленої до фіолетової, коричнево-фіолетового або темно-фіолетового, майже чорного. Насіння дрібне, плоскі, сірувато-жовті, зберігає схожість в середньому-3-б років. На рослині формується від 3 до 15 плодів. <