Іберіс Вогняна суміш
Іберіс Вогняна суміш. Швидкоросла однорічна рослина з хорошою морозостійкістю. Розквітає влітку або на початку осені дрібними, запашними, рожевими, білими квітами, які зібрані в шапки. Придатна для посадки на клумби або у квіткові горщики. Потребує сонячних ділянок. Тому можна знайти сорт, який впишеться в будь-яку ландшафтну композицію.
Оптова та роздрібна ціна
каталог насіння квітів ►Іберіс Вогняна суміш
Вирощування іберісу з насіння
Коли сіяти насіння іберісу
Гарно росте на відкритих, сонячних, безвітряних місцях. Сильно реагує на різкі перепади температур, потребує регулярного поливу та підживлення. Насіння іберису у відкритий ґрунт сіє на глибину 0,5-1 см. Відстань між рослинами – 20-25 см. Бажано попередньо розпушити ґрунт на глибину 20 см, щоб молода рослина без проблем розвивала кореневу систему. Для швидшого отримання сходів після поливу можна накрити місце посіву поліетиленовою плівкою або агроволокном, придавивши по кутах землею або камінням. Після появи перших сходів накриття слід забрати.
Багаторічн садові квіти
Розсада іберісу
Розсадний спосіб особливо актуальний для літників, щоб двомісячне цвітіння припало на літо. У березні готують пухкий ґрунт, засипають у контейнер, зверху висипають насіння, притрушуючи їх міліметровим шаром субстрату та трішки річкового піску. Посіви ховаються під скло та поміщаються у світле тепле місце. Грунт обприскують лише за необхідності. Пікірування сіянцям не проводять, щоб не травмувати коріння.
Догляд за іберісом
Як виростити іберіс з насіння
полив — потрібно проводити лише у періоди екстремально тривалих посух, але навіть якщо ви не змогли зволожити ґрунт, рослина не загине, хоча цвітіння трохи скоротиться, воду ллють під корінь;
підгодівля — в живильному ґрунті рослини не підживлюють, в бідному можна 1-2 рази за сезон додати мінеральне добриво (весна, середина літа), можна одну підгодівлю провести органікою;
обрізка — в завершенні цвітіння кущики вкорочують на одну третину, продовжує цвітіння видалення зів’ялих суцвіть;
підготовка до зими — багатолітникам потрібно укриття у вигляді сухого листя на випадок різких перепадів температур без снігу;
омолодження — кожні 5-6 років кущі поділяють і переміщають на нове місце, можна проводити процедуру і пізніше, поки не з’явиться ознак виродження або поки вони не заважають іншим культурам в саду.